Ти пам’ятаєш, ти прийшов із пристані. Такі сади були тоді розхристані. І вся в гірляндах, як індійська жриця, Весна ряхтіла в іскорках роси.

Щорічно березень для нашої бібліотеки наповнюється приємними клопотами, які пов’язані з проведенням традиційного свята – Всеукраїнського дня поезії.

У житті все починається з чогось : річечка із струмочка, дерево із коріння. Так і поезія входить в наше життя з дитинства і залишаться з нами до кінця. Кожний знаходить в ній щось своє, близьке і зрозуміле. Духовно бідною залишається та людина, якій байдуже поетичне слово.

З нагоди Всесвітнього дня поезії бібліотекарі бібліотеки – філії №10 разом з учнями 9-А класу ЗНЗ №10 підготували та провели поетичну пектораль «Весняне мереживо поезії». Почесними гостями, які завітали до храму мудрості були місцеві поети, члени літературно-мистецького клубу «Джерело» – Лантух Світлана Іванівна та Мозговий Юрій Сергійович.

Чи задумувались ви коли-небудь, звідки в душі людини народжуються геніальні вірші? Від чого з’являється дивовижний дар, який спонукає звичайні слова звучати по-новому, від яких сильніше б’ється серце і захоплює подих? Ні? А от наші учасники заходу мали змогу задуматись над цим під час спілкування з поетами. Учні із задоволенням ділилися враженнями від поезії та задавали питання: чи пам’ятають автори свій перший вірш? Хто їх улюблений автор? Чи є у них муза і як вона виглядає та інші. Час сплинув непомітно, радість від спілкування отримали як і учні так і поети.

Поезія – це найпрекрасніше в людині, що єднає всіх задля утвердження цього прекрасного в житті. Любімо поезію, відчуваймо її гармонію, дихаймо нею, аби змінювати світ на краще!