ЧИЖЕВСЬКИЙ Дмитро Іванович — надзвичайно плідний філософ й історик літератури з України, визнаний світилом европейської і світової науки. Доля склалася так, що понад пів століття він провів за межами Батьківщини, де була написана переважна частина його праць. Але в більшості випадків він приділяв увагу тематиці, пов’язаній з Україною.

Народився в м. Олександрії Херсонської губернії (тепер Кіровоградська обл.) у родині дворянина. Після закінчення Олександрійської гімназії навчався у С.-Петербурзі (1911-1913рр.) та Київ. (1913-1918рр.) університетах, здобувши фах філософа і філолога. 1919 р. почав викладацьку діяльність у Києві. 1921 р. вимушений емігрувати. У 1921-24 рр. студіював філософію у Гайдельберзькому та Фрайбурзькому університетах, передусім у К. Ясперса, Е. Гуссерля, М. Гайдеггера. У 1924-32 рр. викладав філософію в Укр. педагогічному інституті (згодом — Вільний ун-т) у Празі, видав низку наукових праць кількомаєвропейськими мовами. З 1932 р., за рекомендацією Е. Гуссерля і М. Фасмера, читав славістику в університеті Галле, а відтак — у Марбурзі. У1949-56 рр. викладав славістику в Гарварді. Повернувся до Німеччини, щоб очолити кафедру славістики в Гайдельберзі, де працював до самої смерті. Дружина –  Лідія Израйлівна Маршак.