Хтось мудрий зауважив: «Поезію важко аналізувати, її треба читати. Так як і пісню. Лягає на душу – співаємо. А як ні – то й ні…»

Кожна поетична зустріч – це теплота спілкування, радість від занурення у цілющі джерела поетичного слова, яке єднає всіх спраглих, що прагнуть до творчих пошуків.

З давніх-давен джерелом духовного багатства була книга. Нещодавно світ поезії нашого міста поповнився новою збіркою під назвою «Непокір-вода», яку презентувала центральна міська бібліотека ім. О.Пушкіна разом із її автором – Наталією Федорівною Фесенко. Присутніми були студенти педагогічного коледжу ім. В.Сухомлинського, вищого училища культури, користувачі бібліотеки та поціновувачі поезії.

Літературною діяльністю Наталія Федорівна займалась з ранньої молодості. Вона – член Всеукраїнського товариства «Просвіта» та обласного літературного об’єднання «Степ». Автор поетичних збірок: «Причетна до всього» (1997), «Жінка при надії» (2003), «На святі життя» (2008), «Малороска» (2015) та п’ятої поетичної книги «Непокір-вода» (2016).

Поезія Наталії Федорівни відкрита, щира і реальна, і в той же час, вона, як істинна жінка, часто незрозуміла – і цим приваблива.

Збірка «Непокір-вода» уособлює в собі спротив усьому тому, що заважає людині жити гармонійно, красиво, повноцінно. Вона є відображенням усієї гами почуттів письменниці, яка, як людина мисляча і небайдужа, реагує на все, що відбувається навколо неї, аналізує й обмірковує незворотні процеси і шукає шляхи вирішення.

Особливу увагу поетеса звертає на значимість жінки, матері, яка охоплює силою серця світ навколо себе, вдосконалює його та підіймає до вершин гідності. Органічним доповненням збірки є графічні доробки Ольги Бичеховської, виконані в стилі ошибана, яка є особливим, незвичайно красивим видом флористики.

Збірка «Непокір-вода» вийшла в Кіровоградському видавництві «Імекс-ЛТД» за підтримки Олександрійської міської ради.

Після зустрічі з Наталією Фесенко кожен бажаючий мав змогу взяти її нову книгу в бібліотеці для більш детального ознайомлення.

Дійсно, світ поезії таємничий. Найдрібніші події і найзвичайнісінькі речі у віршах набувають алегоричного значення, що вириває їх з кола повсякденності і спрямовує у вічність.

А ще поезія – це відкрите спілкування душ людських. У цьому переконалися усі присутні під час презентації поетичної збірки, яка, можливо, комусь додасть снаги у житті, навчить помічати прекрасне, допоможе по-справжньому кохати, радіти і просто жити.