Весняні фестивалі, пісні під гітару біля вогнища – всі ці атрибути бардівського життя не померли до сих пір.

Правда, зараз для багатьох ночівля в наметі прирівнюється до екстриму, бардівська пісня плутається з шансоном або попсою, а хтось може виконувати пісню, не знаючи, що вона належить Візбору або Галичу. Та й хто такі барди і в чому особливість авторської пісні – мало хто знає. Так само, як мало хто знайомий з нашими олександрійськими бардами.

Фестиваль авторської пісні, який відбувся в рамках проекту «ДоброДій», підтриманий Міжнародною організацією з міграції та профінансований Європейським Союзом, став прекрасною можливістю для олександрійців познайомитись зі справжніми місцевими бардами, поспівати улюблені пісні, сидячи біля вогнища у чудовій компанії.

«Браво! Браво! Браво!», – саме так виражали свої емоції глядачі і знов, і знов, просили виконання улюблених пісень на біс, але і після їх прослуховування не хотіли розходитися. Лише після того, як виконавці пообіцяли зустрітися з глядачами ще, погасили вогнище фестивалю.