Пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано кривавим і чорним. Найтрагічнішою сторінкою історії нашого народу є голодомор 1932-1933 років. Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. І в останні дні листопада весь український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

Схилили голови й учасники трепетної акції «Тихо свічка мерехтить… На долоньці зернечко лежить», тримаючи в руках символічні свічки та зерна пшениці. Організували акцію працівники бібліотеки-філії №10 Олександрійської міської ЦБС, учасники – вихованці ЗДО №8, вихователі закладів дошкільної освіти №8 та №28, користувачі бібліотеки.

Ця акція стала не лише заходом пам’яті, а й подією, яка об’єднала людей у спільному бажанні зберегти історичну правду. Вона викликала сильний емоційний відгук в учасників та нагадала про те, як важливо цінувати життя і людську гідність.

Цей момент єднання та скорботи був надзвичайно зворушливим.