Є дні, що минають і непомітно зникають без сліду. Нічого не залишають по собі, нічого не знаменують собою. Але є дні, що ніколи не минають, що завжди з нами.

Бо вони увібрали в себе безсмертне дихання душі. Бо вони такі великі і незбагненні як життєдайний дощ, як весняний вітер, як щедре сонце. Ми не знаємо чи є ще в інших країнах такі дні, але напевно знаємо, що Україна у долі своїй має такий день. День – 9 березня. День який явив світові Шевченка – великого сина великого народу.

Вже понад 200 років в Україні вшановують генія української літератури, великого письменника та поета, художника, провісника долі – Тараса Шевченка. Бібліотекарі бібліотеки-філії №10 з метою гідного вшанування пам’яті великого Кобзаря і популяризації його літературної та мистецької спадщини серед читачів-дітей спільно з учнями 5-Б класу ЗНЗ№10 здійснили відео-мандрівку «Єднаймо душі словом й пензлем Кобзаря».

Діти познайомилися з літературною та художньою спадщиною Кобзаря. Дізналися про те, що Шевченко був не лише відомим поетом, письменником, а й видатним художником. Його картини є немовби паралеллю до його віршів, служачи ілюстраціями до життя поета. Учні із задоволенням переглянули відео: «Дитячі шляхи Шевченка», з якого довідалися про нелегке дитинство Тараса, його любов до рідного краю, до місця де він народився та виріс.

Відео «Картини Шевченка» викликало неабияку цікавість. Адже, всі ми, зі шкільної лавки добре знаємо Шевченка саме як письменника, поета, та от трошки призабули про те, що Тарас Григорович був не лишень геніальним письменником, а і не менш геніальним художником.

Ім’я Тараса Шевченка є феноменом в українській літературі.

Шевченко – це не тільки те, що вивчають, а й те чим живуть. У ньому черпають сили і надії, він відкривається нам по новому для нових поколінь і дарує всю велич своєї творчості!