Вам колись хотілося зафіксувати мить? Найпростіше, мабуть, це зробити в кадрі, клацнувши кнопку на фотоапараті.

Дещо складніше, але так чуттєво – у музиці. Для когось же найприроднішим інструментом зафіксувати мить стане слово. Адже саме віршоване слово може стати піснею, підтримати, підбадьорити або подарувати надію.

Незабаром, Всесвітній День поезії і щоб краще відчути її живильні властивості працівники бібліотеки-філії №10 разом з учнями 9-А класу ЗНЗ №10 звернулися до літературно-мистецького клубу «Джерело» та запросили на ліричну медитацію «Все, що душа довірила словам» чудових поетес та жінок – Гончарову Нелю Іванівну та Маруфі Лілію Борисівну.

Учасники заходу поступово відкривали для себе поезію з усіма її барвами та відчуттями. У виконані Нелі Іванівни прозвучали вірші: «Джерело», «Вербовій Лозі», «Вечеря» та ін. Лілія Борисівна декламувала: «Чепеліївка», «Поетична кулінарія», «Подорожуючи», «Черногорские мотивы», «Курочка ряба 2».

Під час ліричної медитації учні мали нагоду поспілкуватися із поетесами. Цікавими були питання: як навчитись писати вірші, де брати натхнення, про що мріють поети та інші. Поети не можуть не писати, вони завжди знайдуть нагоду та висловлять здавалось би не висловлюване. А, мріють вони про мир, щастя та про все те, що притаманно всім нам.

Безперечно, у кожного власний спосіб висловити поезію душі. Озирніться довкола, відшукайте поезію в буденному, в чомусь дуже знайомому, але такому, що знову і знову вас надихає, як-от ранкове сонце морозного дня, букет перших квітів, куплений з тремтячих рук бабусі, сміх дитини чи відблиски сонячних зайчиків на стіні…