Нехай комусь тепліше стане від наших добрих, гарних слів
Найвища наука життя – мудрість. А найвища мудрість – бути добрим.
Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді – це завжди було в характері нашого українського народу. У наших традиціях споконвіку зберігалася звичка наділити прохаючого, прихилити подорожнього, надати допомогу немічному, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого.
Але що потрібно зробити для того, щоб ці згадані добрі звички і традиції, оте всенародне милосердя, що здавна було властиве нашому народові, зберегти на віки?
Напевне, треба менше говорити про добро, а просто проявляти милосердя до тих, хто бажає підтримки.
Так, з метою формування активної моральної життєвої позицію та виховання в учнів таких моральних якостей як почуття чуйності, доброти, милосердя, поваги до старших, 29 січня, працівниками бібліотеки-філії №3 для дітей було проведено годину милосердя «Нехай комусь тепліше стане від наших добрих, гарних слів» для учнів 2-х класів СЗНЗ №4. Під час заходу діти дізнались що таке добро, як його відрізнити від зла, та отримали солодкі гостинці.