1

«Не зорі падають із неба, зірки ідуть у небеса!»

Україна! Чарівне слово, яке сьогодні з гордістю і тривогою вимовляють люди світу. Україна – земля наших дідів і прадідів, дорогий серцю куточок, бо ми тут народилися, зробили перші кроки, вимовили перше слово – «мама», написали перше слово – «Батьківщина». Мабуть, кожен з нас, де б не був, відчуває ту частку тепла, котру кожному віддає мати-Україна.

Багато випробувань випало на долю «нашої сивої неньки», але крізь тенета неволі, крізь заграви пожару, шалених битв і побоїщ Україна вистояла завдяки своїм синам, котрі мріяли про ясні зорі над своєю ненькою-Україною. Вже ніколи не відчути тепло рідної землі «синам-соколам» – Героям Небесної Сотні, котрих накрила своїм чорним крилом жорстока несправедливість. 23 лютого працівники Центральної бібліотеки разом з учнями 9кл. Ліцею інформаційних технологій зібралися для того, щоб ще раз в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку – Героями Небесної сотні, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття. Година-реквієм «Не зорі падають із неба, зірки ідуть у небеса!» минула, наче мить смутку та жалю. Але за цю мить промайнуло 2 місяці боротьби та страждань Героїв, котрі, маючи свої сім’ї, захоплення, невідкладні справи, пішли за покликом душі в боротьбу за вільну, чесну Україну. Використані під час заходу відео-сюжети «Небесна сотня – хронологія подій», «Крила», «Уривок з «Кавказу» у прочитанні Сергія Нігояна дали зрозуміти нам, живим – Герої не вмирають. Захищаючи рідну землю від ворога, вони віддали найдорожче – своє життя. А ми повинні віддати їм свою пам’ять та шану. Слава Україні!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.