Ми – українці. Живемо у вільній і незалежній державі – Україні.

Розмовляємо рідною державною українською мовою. А мова у нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа українського народу.

Традиційно, до Дня української писемності та мови, бібліотекарі бібліотеки-філії №10 організували та провели для учнів середнього та старшого шкільного віку літературно-мовний диліжанс «Мов поганих не існує в світі, є лише погані язики».

Переглянувши фільм «Ознаки часу», діти зрозуміли, що розвиток нашої мови – це частина історії розвитку всього суспільства. Святкування доповнила електронна презентація «Наша мова – всесвіту основа», яка розкрила нові факти про витоки нашої мови, її місце серед інших слов’янських мов, походження і розвиток, згадали скорботні дати на тернистому шляху її розвитку.

Про неймовірну красу українського слова говорили багато, та найпереконливіше звучала поезія у виконанні Квака Станіслава, Карпенко Олександри та інших.

Гумореска Павла Глазового «Кухлик», у виконанні Дмитра Нероди, стала яскравим прикладом того, що живучи на своїй рідній, українській землі, ми зрікаємося мови своїх предків і це боляче усвідомлювати.

Неймовірне враження викликала інсценізація «Зустріч друзів», яка в черговий раз довела, що кожна людина, яка поважає себе, країну, не буде калічити своєї мови; бо виховані говорять грамотно і красиво, навіть про найбуденніші речі, бо мова не ділиться на святкову і буденну.

Дорогі друзі, маємо сміливість серцем і душею впевнено сказати: «Ми – українці!». Хай усіх нас єднає належність до великого народу! Плекаймо всі разом ту мову, що дісталась нам у спадок від наших пращурів!

Великий український вчений, мовознавець Іван Огієнко сказав: «Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб». Любіть, поважайте та вдосконалюйте нашу мову, адже мова, як і Україна, – у нашому серці, і починається вона з кожного з нас.