Завжди, у найважчі часи нашої історії, знаходилися відважні, які добровільно брали зброю до рук і ставали на захист своєї Батьківщини.

13 березня 2024 року, напередодні Дня українського добровольця, в Ліцеї №10 відбулася особлива респект-зустріч «Незламні серця», яку організували працівники бібліотеки-філії №10 Олександрійської міської ЦБС. Захід став нагодою для учнівської молоді особисто поспілкуватися з військовими-добровольцями, які у різні періоди війни стали на захист Батьківщини.

До ліцею завітали капітан Крюков Віктор Олексійович – корегувальник артилерії, командир оперативної точки на лінії розмежування, учасник бойових дій на Донецькому та Луганському напрямках, а також сержант Медведенко Світлана Іванівна – бойовий медик, позивний «Медведик», яка рятувала життя воїнів у найгарячіших точках війни.

Першим поділився спогадами про бойові дії на сході України капітан Крюков Віктор Олексійович. Він розповів, як ухвалив рішення стати добровольцем та яку роль відіграє артилерія на фронті. Учням було цікаво почути, як координуються бойові дії, як працює коригувальник артилерії та що потрібно для успішного виконання бойових завдань.

Зворушливо розповіла про свою роботу бойового медика сержант Медведенко Світлана Іванівна («Медведик»). Мати трьох донечок добровільно прийняла рішення стати на захист своєї країни та була на всій лінії розмежування: Авдіївка, Піски, Бахмут. Згадувала та спілкувалася зі сльозами на очах, розповідала про своїх хлопчиків, яким рятувала життя та які й зараз вдячні їй за це. Вона наголосила, що в зоні бойових дій кожна секунда має значення, адже саме від швидкості надання допомоги залежить життя воїна. Учні з захопленням слухали розповідь про евакуацію поранених, роботу в польових умовах та неймовірну силу духу, яку проявляють українські військові.

Учні активно ставили запитання: Як морально витримати війну? Чи складно було прийняти рішення стати добровольцем? Як підтримують один одного військові в складні моменти? Як рідні сприйняли їх рішення стати добровольцем та інші.

Гості відзначили, що найважливіше на війні – це взаємопідтримка та віра в перемогу. Вони закликали молодь ніколи не забувати подвиг добровольців і завжди бути готовими захищати свою країну.

Респект-зустріч «Незламні серця» стала важливим емоційним та освітнім досвідом для учнів. Вони не тільки більше дізналися про добровольців, а й особисто поспілкувалися з тими, хто захищав нашу країну.

Україна – це кожен із нас. Наші добровольці – це наша гордість. Шануймо їх, підтримуймо та пам’ятаймо завжди!