У затишній залі бібліотеки-філії №5 Олександрійської міської ЦБС, де завжди пахне свіжими знаннями, цього разу запахло зовсім інакше – солодкувато-вершковим теплом, димком розтопленого масла, свіжозвареними варениками й ніжним ароматом весни.

Присутні зібралися разом на масничні частування «Від традицій – до колодочки», щоб не просто згадати, а відчути – як наші пращури прощалися з зимою і кликали весну. День Колодія ожив у руках і голосах.

Спочатку знайомилися з обрядами Колодія – слухали, як колись «народжували», «хрестили» колодку, як символ життя та продовження роду. Кожне слово звучало як таємниця, яку нарешті розкрили разом.

А потім почалося справжнє свято душі: в конкурсі «Почастуй вареником» лунали вигуки захвату, сміх і жарти – бо хто ж відмовиться від гаряченького, щедро политого сметаною чи маслом вареника з рук сусіда чи сусідки? Кожен шматочок ніс у собі тепло, щирість і трохи пустотливого підморгування: «Їж, бо піст іде!»; у змаганні «Вправна господиня» розгорнулася справжня магія: руки швидко ліпили, пальці вправно защипували краї, а очі сяяли гордістю. Тут не було переможців і переможених – була лише радість від того, що ми разом творимо щось смачне й рідне.

Коли заграла музика колодійського танку – ноги самі пішли в ритм! Це був не просто танок – це був пульс життя, який передавався від серця до серця.

А наприкінці всі разом створили весняний віночок. Кожна стрічка, в руках перетворювалася на символ – символ життя, що не згасає.