Гордість Олександрії

ГОРДІСТЬ ОЛЕКСАНДРІЇ – ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ МАХИНЯ

Народився 08 січня 1935 року у селі Лука Канівського району Черкаської області у сім’ї селян. Закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю гірничий інженер-електромеханік.

Протягом періоду з 1964 по 1976 роки працював у комбінаті «Торезантрацит» головним механіком, заступником головного інженера, головним інженером шахти.

1976 – 1980 – головним механіком об’єднання «Шахтарськатранцит».

1980 – 1983 – генеральним директором НВО «Вуглемеханізації», директором інституту «Укр НІІ гідровугілля».

1983 – 1986 – заступником начальника енергомеханічного управління Міністерства вугільної промисловості України.

У 1986 році В. В. Махиня був призначений генеральним директором виробничого об’єднання «Олександріявугілля».

Нагороджений знаком «Шахтарська слава» 3-х ступенів та медаллю «За доблесну працю».

Обирався депутатом олександрійської міської ради 1-го скликання (27.03.1990 – 22.07.1994) та депутатом обласної ради.

Кандидат технічних наук, член-кореспондент гірничої академії України, автор 21 винаходу та 39 наукових праць з розвитку вугільної промисловості та брикетних фабрик України.

Помер 25 вересня 1999 року, похований в Олександрії.

Джерело: Календар знаменних і пам’ятних дат міста Олександрії та Олександрійської територіальної громади на 2025 рік.

За більш детальною інформацією звертайтеся в сектор краєзнавчої роботи Центральної бібліотеки Олександрійської міської ЦБС (вул. Григорія Усика, 41).

Фото взято з вільного доступу в мережі Інтернет.

ГОРДІСТЬ ОЛЕКСАНДРІЇ – СЕРГІЙ АНДРОНИКОВИЧ ВОЛОТКОВСЬКИЙ

Народився 23 січня 1905 року у селі Гурівка нинішнього Долинського району Кіровоградської області в сім’ї сільських вчителів. Навчався у народній школі, потім – у чоловічій гімназії в м. Олександрія.

З 1930 по 1941 роки Сергій Андроникович працює в ДГІ, спочатку асистентом, а потім доцентом. У 1935 році йому присвоїли вчений ступінь кандидата наук і вчене звання доцента.

Ще на початку творчого шляху Волотковського центральне місце в його дослідженнях займають питання рудникового електровозного транспорту. Вони й склали основний зміст наукової діяльності нашого героя протягом останніх сорока років. Ним досліджені зарядні устаткування акумуляторних батарей рудникових електровозів, розроблені нові методи тягових розрахунків і розрахунки тягових мереж шахт і кар’єрів. Цими методами широко користуються проєкти гірничої промисловості.

За роки своєї діяльності, Сергій Андроникович, одержав 34 авторських свідоцтва, надрукував понад 360 наукових праць, в тому числі 34 підручники, навчальні посібники і монографії з електроприводу, автоматики й телемеханіки, рудникового транспорту, кар’єрних електровозів, електрифікації й автоматизації гірничих робіт. Ряд його книг і наукових статей перекладено на польську, корейську, німецьку, англійську мови.

З 1967 по 1970 роки він – голова обласного і член президії республіканського правління науково-технічного гірничого товариства. Він очолював Дніпропетровську обласну організацію Українського товариства охорони пам’ятників історії й культури, водночас бувши членом науково-технічних рад ряду міністерств.

Держава високо оцінила наукову, педагогічну і громадську діяльність цієї видатної людини, нагородивши його двома орденами, чотирма медалями, нагрудними знаками «Шахтарська слава» ІІ й ІІІ ступеня і «Почесний гірник». Президія Верховної ради, за видатні заслуги в розвитку науки й підготовку кадрів, присвоїла йому почесне звання заслуженого діяча науки й техніки УРСР.

Помер Сергій Андроникович Волотковський 24 жовтня 1987 року. Похований на Сурсько-Литовському цвинтарі у Дніпропетровську (нині Дніпро).

Джерело: Календар знаменних і пам’ятних дат міста Олександрії та Олександрійської територіальної громади на 2025 рік.

За більш детальною інформацією звертайтеся в сектор краєзнавчої роботи Центральної бібліотеки Олександрійської міської ЦБС (вул. Григорія Усика, 41).

Фото взято з вільного доступу в мережі Інтернет.

ГОРДІСТЬ ОЛЕКСАНДРІЇ – ГАННА ІВАНІВНА ДЕРЖАКОВА

Народилася 31 січня 1925 року в місті Олександрія Кіровоградської області. У 1932 році вступила до першого класу школи № 3. Під час навчання в школі Ганна брала активну участь у роботі гуртків: історичному, літературному, стрілецькому.

У червні 1941 року закінчила дев’ятий клас, а вже в лютому наступного року стала членом підпільно-диверсійної групи під керівництвом П. І. Маркова, де була по грудень 1943 року.

З 1944 року – студентка Олександрійського технікуму політосвіти, одночасно працювала завідувачкою бібліотеки технікуму, а з 1951 і до виходу на пенсію – в середній загальноосвітній школі № 17.

Ганна Іванівна багато уваги приділяла громадській діяльності: була Почесним членом ради музею Миру, членом комісії по роботі з молоддю Ради ветеранів міста.

За клопотанням Ганни Держакової та за її активної участі було споруджено пам’ятний знак замученим радянським військовополоненим на місці табору біля цегельного заводу.

У 2014 році там же було відкрито пам’ятну дошку Ганні Держаковій.

Ганна Держакова нагороджена орденом «За мужність», орденом Великої Вітчизняної війни, орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня, знаком «За заслуги перед містом», знаком «Партизанська слава», медалями, грамотами та подяками.

Померла Ганна Держакова 19 грудня 2011 року. Похована в м. Олександрії.

Джерело: Календар знаменних і пам’ятних дат міста Олександрії та Олександрійської територіальної громади на 2025 рік.

За більш детальною інформацією звертайтеся в сектор краєзнавчої роботи Центральної бібліотеки Олександрійської міської ЦБС (вул. Григорія Усика, 41).

Фото взято з вільного доступу в мережі Інтернет.

ГОРДІСТЬ ОЛЕКСАНДРІЇ – ЙОСИП ГРИГОРОВИЧ СПЕКТОР

Народився 23 лютого 1935 року в місті Богуслав на Київщині. В місті Олександрії проживав з 1983 року. Викладав історію, філософію та етику в Олександрійському педагогічному училищі, нагороджений медаллю А.С. Макаренка.

Є автором збірок поезії: «Во мне отозвалось» (2000), «Приемли этот мир» (2005), «Єдина рима» (2008), «Избранное», «Сімейний альбом», «И все же верую…» (2014).

Помер 11 квітня 2024 року.

Джерело: Календар знаменних і пам’ятних дат міста Олександрії та Олександрійської територіальної громади на 2025 рік.

За більш детальною інформацією звертайтеся в сектор краєзнавчої роботи Центральної бібліотеки Олександрійської міської ЦБС (вул. Григорія Усика, 41).

Фото взято з вільного доступу в мережі Інтернет.

ГОРДІСТЬ ОЛЕКСАНДРІЇ – ОЛЕГ ПЕТРОВИЧ ЗЕЛЕНЯК

Народився 10.06.1955 року в с. Хащуватому. Вступив до Хащуватської середньої школи в 1961 році, і закінчив її в 1971 році з «Золотою медаллю». В цьому ж році став студентом механіко-математичного факультету Одеського Державного університету імені Мечнікова. Закінчив його в 1976 році був направлений на роботу в м. Олександрію вчителем математики. Незабаром очолив міське об’єднання вчителів математики, а через кілька років став працювати учителем математики і інформатики в спеціалізованих класах.

З 1982 року працює в класах з поглибленим вивченням математики та інформатики.

За роки своєї діяльності Олег Петрович зібрав чималий науково-методичний доробок, понад 40 статей у журналах, з них біля 20 з інформатики. З друку вийшло два науково-методичних посібники: «Практикум программирования на «Turbo pascal» та «Решение задач по планометрии», які мали декілька видань.

У 2008 році – переможець щорічного міського конкурсу «Олександрієць року», також він є лауреатом обласної премії імені В.О. Сухомлинського.

1 липня 2024 року, вчителя математики та інформатики Мультипрофільного ліцею Олега Петровича Зеленяка відзначили нагрудним знаком Міністерства освіти і науки України «За освітні та наукові досягнення». Нагороду вчителю вручив міський голова Сергій Кузьменко.

Джерело: Календар знаменних і пам’ятних дат міста Олександрії та Олександрійської територіальної громади на 2025 рік.

За більш детальною інформацією звертайтеся в сектор краєзнавчої роботи Центральної бібліотеки Олександрійської міської ЦБС (вул. Григорія Усика, 41).

Фото взято з вільного доступу в мережі Інтернет.