Нитка до нитки, хрестик до хрестика – так споконвіку творився не просто одяг, а код нашої української нації, її пам’ять, сила та оберіг.

Вишиванка – це більше, ніж звичайна сорочка. Це історія, написана голкою на полотні. Недаремно її шанували та носили видатні українці: у вишиванці любив з’являтися Марко Кропивницький, її популяризував Іван Франко, а українські письменники неодноразово оспівували цей священний символ у своїх творах.

Саме тому до Дня вишиванки студенти літературного факультету Університету третього віку Територіального центру міста Олександрії зібралися на особливу, щиру й зворушливу зустріч у бібліотеці-філії № 3 Олександрійської міської ЦБС, аби ще раз доторкнутися до духовної спадщини нашого народу, поговорити про силу української вишивки, її символіку та значення для кожного з нас.

Не оминули вишиванку у своїй творчості й наші олександрійські автори. Поетеса Наталія Фесенко представила свій твір «Малороска» та прочитала його наживо, торкаючись найтонших струн душі. Журналіст, ветеран війни Віктор Темнік подарував присутнім у власному виконанні свою «Казку про золоту вишиванку» для дітей – світлу, мудру та щиру.

З цікавістю присутні слухали розповідь місцевої майстрині Любові Антоненко, яка поділилася власним досвідом вишивання. Особливо цінними стали спогади самих студентів – про родинні сорочки, вишиті руками матерів та бабусь, про історії, що передаються разом з полотном від покоління до покоління.

Це було тепле засідання – зі сльозами, щемом у серці, гордістю за своє коріння та вірою у незламність українського духу.

Щиро дякуємо нашим гостям та студентам за відвертість, душевність й любов до українського слова та національних традицій. Нехай українська вишиванка буде для кожного оберегом, що захищає, єднає, додає сили та наближає такий омріяний мир й Перемогу нашій Україні.