Кохання… Мабуть, ні про що так багато не говориться, не розмірковується, не мислиться, як про кохання. І не дарма… Історія життя на землі невіддільна від історії людських почуттів. Кохання, народившись від ніжності, захоплення, розуміння, відкрило нескінчену цілісність людської особистості і подарувало світові гуманність, милосердя, радість, співчуття і щастя.

В день закоханих в бібліотеці-філії №3 відбулося поетичне побачення, яке ми назвали рядком з неповторної поезії Ліни Костенко «Очима ти сказав: люблю».

Чи закохувалися коли-небудь Тарас Шевченко, Леся Українка, Ліна Костенко?! Про світлі почуття закоханих людей, які відомі всьому світу говорили під час заходу. Звучали прекрасні поетичні рядки, лунала лірична музика.

Кохання – це поезія і сонце життя! Мабуть, немає ні одного письменника, поета, який би не оспівував це прекрасне почуття.

Особливою гостею поетичного побачення стала чарівна жінка, поетеса, членкиня Кіровоградського обласного літературного об’єднання «Степ» – Наталія Фесенко. Її лірична поезія торкнулась серця кожного присутнього. Кожен її вірш – це відкриття, рядки її поезій зачаровують, дарують тиху радість і натхнення.

А виступ хору ветеранів Олександрійської міської організації ветеранів України «Мелодія життя» залишив яскраві враження та насолоду від доброї та щирої української пісні.