26 квітня виповнюються тридцять восьмі роковини Чорнобильської катастрофи. Аварія, що сталася на атомній електростанції у квітні 1986 року, залишається найдраматичнішою та найважчою за своїми наслідками катастрофою в сучасній історії. Ми повинні зробити все можливе, щоб трагедія ніколи не повторилася знову й завжди пам’ятати про це.

Сьогодні мандрівку в часі «Чорнобиль: як це було» здійснили учні 7-А класу Ліцею №10 разом із працівниками бібліотеки-філії № 10 Олександрійської міської ЦБС. Також на захід завітав ліквідатор аварії на ЧАЕС Павло Григорович Анасенко. Він поділився спогадами про ті трагічні роки, коли всі сили цивільних та військових були кинуті на ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Павло Григорович працював машиністом бурильного станка, допомагаючи зробити прохід під зруйнований реактор, аби ліквідатори могли потрапити під нього. Це потрібно було зробити для того, щоб уникнути повторного вибуху. Ліквідатори аварії не мали досвіду та навичок боротьби з радіаційним лихом, його набули вже там, у Чорнобилі, полишивши натомість на тій землі власне здоров’я. Кожен день їхнього життя, кожні вахтові 3 години, що минали на службі, був сповненим ризику та самопожертви.

Також присутні переглянули ряд відео, з яких ознайомились із наслідками аварії, масштабами трагедії та сьогоденний стан Чорнобильської зони.

Хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх, хто загинув від наслідків Чорнобильської катастрофи, всіх, хто захистив собою не тільки Україну, а й усе людство від атомного лиха.

Ми шануємо мужність та самовідданість людей, які пройшли крізь пекло, ліквідаторів аварії, які ціною свого здоров’я, а іноді й життя, врятували від ядерного лиха не лише Україну, а й увесь світ.