ГОРДІСТЬ ОЛЕКСАНДРІЇ – 2026 – Олександрійська міська централізована бібліотечна система

ГОРДІСТЬ ОЛЕКСАНДРІЇ – 2026

ГОРДІСТЬ ОЛЕКСАНДРІЇ – ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА БЕССМОЛЬНА

Народилася 13 січня 1951 року в с. Верхні Торгаї Нижньосіровозького району Херсонської області. До м. Олександрії приїхала у 1977 році після закінчення Київського державного інституту культури імені О. Корнійчука. Багато років працювала у сфері культури: викладачем Олександрійського училища культури (нині – Олександрійський фаховий коледж культури і мистецтв), художнім керівником Палацу культури «Світлопільський».

З 2021 року очолює народний аматорський театр Палацу культури «Світлопільський».

У 2023 році народний аматорський театр Палацу культури «Світлопільський» під керівництвом Тетяни Бессмольної з виставою Шолом Алейхема «Мир вашому дому» брав участь у міжнародному фестивалі-конкурсі «New Art Fest», який проходив у Львові та отримав відзнаку Гран Прі. У тому ж 2023 році участь і перемога у Міжнародному фестивалі-конкурсі «Коло друзів», Краків, Польща, Гран Прі – вистава М. Старицього «По модньому» (режисер Тетяна Бессмольна).

У 2024 році Тетяна Бессмольна поставила виставу за п’єсою місцевого автора Олександра Вознюка «Чорторий». Актор народного аматорського театру Андрій Літвінов отримав диплом І ступеня обласного огляду-конкурсу «Театральна весна Кіровоградщини» за кращу чоловічу роль у цій виставі.

2025 рік – народний аматорський театр ПК «Світлопільський» – переможець щорічного обласного огляду-конкурсу «Театральна весна Кіровоградщини» з виставою «Щастя бути разом» (режисер і виконавиця головної жіночої ролі – Тетяна Бессмольна). Диплом I ступеня та дипломи у номінаціях: «Краща режисура» – Тетяна Бессмольна та «Краща виконавиця жіночої ролі» –Тетяна Бессмольна.

Нагороди та відзнаки Тетяни Бессмольної:

– Почесна грамота Олександрійської міської ради (1981; 2004; 2008; 2012)

– Почесна грамота виконавчого комітету Олександрійської районної ради (1987);

– Грамота Олександрійської міської ради (2015);

– Подяка Олександрійського міського голови (2007; 2010; 2013);

– Почесна грамота Кіровоградської облдержадміністрації та Кіровоградської обласної ради (2007);

– Почесна грамота Управління культури і туризму Кіровоградської облдержадміністрації (2009; 2011);

– Почесна відзнака «За заслуги перед містом Олександрією» – (Рішення міської ради від 28.08.2020 р. № 987);

– Дипломи за кращу жіночу роль та кращу режисуру – на обласному огляді конкурсі колективів аматорського театрального мистецтва – «Театральна весна Кіровоградщини» (з 2007 року);

– Диплом обласного огляду-конкурсу «Театральна весна Кіровоградщини» за кращу жіночу роль у виставі «Жіночій стіл у мисливському залі» (2021).

Джерело: Календар знаменних і пам’ятних дат міста Олександрії та Олександрійської територіальної громади на 2026 рік.

За більш детальною інформацією звертайтеся в сектор краєзнавчої роботи Центральної бібліотеки Олександрійської міської ЦБС (вул. Григорія Усика, 41).

Фото взято з вільного доступу в мережі Інтернет.

ГОРДІСТЬ ОЛЕКСАНДРІЇ – ОЛЕКСІЙ ОМЕЛЯНОВИЧ СКІЧКО

Народився 27 січня 1946 року в селі Триліси Олександрівського району Кіровоградської області в родині будівельника.

Після дев’яти класів, закінчив ПТУ за спеціальністю слюсар з ремонту маневрових локомотивів. У 1964 році розпочав трудову діяльність у Донецьку на металургійному заводі. Потім доля поєднала його з Олександрією, де з 1966 року Олексій Омелянович працював на ТЕЦ-3 виробничого об’єднання «Олександріявугілля».

У 1973-1982 О. Скічко – один з лідерів комсомолу Олександрії, очолює міські комсомольські організації.

З 1990 по 1994 роки – Олександрійський міський голова.

Після відставки з посади мера і до 2001 року О. Скічко працює директором з маркетингу, директором з комбайнобудування ЗАТ «Завод «Автоштамп», обіймає посаду віцепрезидента концерну «Лан».

У 2001-2003 роках – голова правління, генеральний директор АТ «Херсонські комбайни». З 2003 року – на державній службі; обіймає посади помічника голови ДПА України, директора Департаменту організаційно-розпорядчої роботи ДПА України, начальника відділу ліцензування регіонального управління ДААК ДПА України в Черкаській області.

У 2006 році Олексій Скічко вдруге обирається міським головою Олександрії. Оновлено водопроводи по вулиці Кременчуцькій та в Марто-Іванівці.

По закінченні каденції, у 2010 році Олексій Омелянович вийшов на заслужений відпочинок.

Помер 13 серпня 2011 року.

На вшанування пам’яті О. О. Скічка та його заслуг перед містом йому встановлено меморіальну дошку (2013), названо його ім’ям вулицю (2016), присвоєно звання Почесного громадянина міста Олександрії (2016).

ГОРДІСТЬ ОЛЕКСАНДРІЇ – БОЛІЛИЙ ОЛЕКСІЙ ЄВДОКИМОВИЧ

Народився 10 лютого 1946 року. Після проходження строкової військової служби з 1968 року розпочав трудову діяльність на посаді інструктора автошколи ДОСААФ.

Упродовж 27 років, починаючи з 1969 року, проходив службу у відділі внутрішніх справ міста Олександрії, де пройшов шлях від рядового співробітника до начальника Державної служби охорони.

У період з 1996 по 2008 роки за призначенням обіймав посаду начальника Пенсійного фонду міста Олександрії.

З 2009 року очолює громадську організацію «Громадський захист». У 2010 – 2021 роках працював на посаді керівника Олександрійського центру соціального забезпечення.

Упродовж 2011 – 2020 років очолював громадську раду при виконавчому комітеті Олександрійської міської ради.

З 2015 року і дотепер Болілий Олексій Євдокимович є головою міської організації ветеранів України міста Олександрії.

Джерело: Календар знаменних і пам’ятних дат міста Олександрії та Олександрійської територіальної громади на 2026 рік.

Фото взято з вільного доступу в мережі Інтернет.

Шановний Олексію Євдокимовичу! Щиро вітаємо Вас з Днем народження та бажаємо здоров’я, родинного тепла, оптимізму та нових добрих справ.

ГОРДІСТЬ ОЛЕКСАНДРІЇ – ВОЛОДИМИР ПАВЛОВИЧ СКЛЯР

Народився 10 квітня 1936 року в селі Талова Балка. Після закінчення 7 класів Павлиської школи вступив до Олександрійського культосвітнього училища, яке закінчив на відмінно.

У 1955 році на 4 роки був призваний на службу до лав Військово-морського флоту.

З березня 1961 року – хормейстер народного самодіяльного хору Будинку культури науково-виробничого об’єднання «Етал» (нині міський Палац культури).

У 1973 році наказом Президії Укрпрофради від 24 травня самодіяльному хоровому колективу будинку культури ОЕМЗ присвоєно почесне звання «Народний самодіяльний».

20 березня 2003 року Указом Президента України за № 248 Скляру В. П. було присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України».

У 2003 році хор «Веселка» отримав диплом II ступеня за участь у I Всеукраїнському фестивалі козацької пісні ім. Семена Климовського. За всі роки «Веселка» підготувала понад 90 концертних програм, виконала понад 100 пісень.

За 55 років концертної творчості народний аматорський хор «Веселка» досяг успіху і був нагороджений багатьма грамотами, дипломами, медалями та цінними подарунками. Протягом цих років колективу були присвоєні почесні звання: лауреат фестивалю мистецтва 1968–1970 рр., лауреат фестивалю самодіяльного мистецтва 1972 р., лауреат Всесоюзного огляду самодіяльної творчості 1983–1985 рр., переможець та дипломант першого ступеня обласного фестивалю хорового мистецтва «Калиновий спів» 2002 р., у 2003 році колектив отримав диплом II ступеня за участь у першому Всеукраїнському фестивалі козацької пісні ім. Семена Климовського.

У 2009 році колектив удостоївся честі виконати фінальну пісню на концерті з нагоди 70-річчя Кіровоградської області.

У 2010 році Володимир Скляр став лауреатом міського конкурсу «Олександрієць року» в номінації «Талант року у сфері культури».

Помер 23 листопада 2015 року.

За сумлінну працю та високі творчі досягнення Скляр В. П. був нагороджений:

• Грамотою Міністерства культури та мистецтв України;

• Грамотою обласної державної адміністрації;

• Подякою обласної державної адміністрації;

• Почесною грамотою Обласного управління культури;

• Грамотою обласного управління культури;

• почесними грамотами та грамотами міської ради та управління культури Олександрійської міської ради.

Фото взято з вільного доступу в мережі Інтернет.

ГОРДІСТЬ ОЛЕКСАНДРІЇ – ЛЮДМИЛА ГРИГОРІВНА МІРОШНИЧЕНКО

Народилася 12 квітня 1936 року в с. Іванове Світловодського району Кіровоградської області. Вищу освіту здобула у 1971 році, закінчивши Київський інститут культури за спеціальністю «Бібліотекар та бібліограф вищої кваліфікації».

Трудову діяльність розпочала у 1958 році завідувачкою Краснокутської селищною бібліотекою Антрацитівського району Луганської області.

З 1961 по 1977 рр. працювала завідувачкою Олександрійською міською дитячою бібліотекою №2. З 1977 р. – завідувачка відділу комплектування Олександрійської міської централізованої бібліотечної системи.

З 1989 року по липень 2009 року – голова міського комітету профспілки працівників культури м. Олександрії. З 2006 по 2009 рр. Людмила Григорівна була обрана депутатом Олександрійської міської ради.

Мірошниченко Людмила Григорівна, поєднуючи профспілкову, організаційну роботу з творчою, була ініціатором чисельних міських та обласних свят. Запровадила традиційне відзначення професійних свят у місті. Тричі обиралася головою міської профспілки працівників культури м. Олександрії.

Людмила Мірошниченко була визнана переможцем міського щорічного конкурсу «Олександрієць року» у номінації «Професіонал 2005 року в соціальній сфері».

На основі рішення міської ради №1018 від 22 травня 2009 року Людмилі Мірошниченко було присвоєне звання «Почесний громадянин міста Олександрії» (посмертно).

Померла 01 липня 2008 року.

Фото взято з вільного доступу в мережі Інтернет.

ГОРДІСТЬ ОЛЕКСАНДРІЇ – ЛІДІЯ МАРКІВНА ТОМІЛІНА

Народилася 15 травня 1926 року в м. Олександрії Кіровоградської області. Бойовий шлях, учасниця Другої світової війни Томіліна Людмила Марківна, пройшла з боями в період війни від Бєлгорода до Чехословаччини у складі 214-ої стрілецької дивізії санінструктором. Учасниця визволення Кіровоградщини: Куцеволівки, Дівочого поля, Недогарок, Косівки, Знам’янки, Кіровограда та рідної Олександрії. Після закінчення війни сім’я Томіліних Лідії Марківни та Бориса Семеновича, теж визволителя та Почесного громадянина міста Олександрії який на жаль відійшов у вічність у 1995 році, певний час проживала на західній Україні.

У 1956 році сім’я переїхала на постійне місце проживання в місто Олександрію.

Більше 30 років Лідія Марківна працювала у дитячому садку №16, дошкільному закладі санаторного типу для дітей з сімей з малими та загасаючими формами туберкульозу.

Все своє свідоме життя Томіліна Лідія Марківна проводить велику роботу по військово-патріотичному вихованню молодого покоління олександрійців. Це сотні проведених зустрічей у навчальних закладах, музеях, бібліотеках нашого міста.

Нагороджена орденами «За мужність» Великої Вітчизняної війни ІІ ст., медаллю «За бойові заслуги» та 15 ювілейними медалями.

Почесний громадянин міста Олександрії (2012).

Померла 31 липня 2021 року. Похована на міському кладовищі.

Фото взято з вільного доступу в мережі Інтернет.

ГОРДІСТЬ ОЛЕКСАНДРІЇ – МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ ЛАВРЕНКО

Народився 17 травня 1956 р. в родині моряка у Севастополі. У 1957 р. сім’я Лавренків переїжджає до Олександрії Кіровоградської обл.

У 1982 р. закінчив Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування. З 1984 до 1999 – директор Олександрійського механічного заводу (з 1989 – «Олександрійський завод поліграфічної техніки», потім в.о. голови ВАТ «Поліграфтехніка»).

З 1999 по 2003 – перший заступник голови Кіровоградської облдержадміністрації. Багато зробив для розвитку футболу в регіоні: президент ФК «Поліграфтехніка», який виступав у Вищій лізі українського футболу; в Олександрії збудований сучасний стадіон.

У 2003 р. закінчив Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Української академії державного управління при Президентові України за фахом «Державне управління».

2003–2005 роки – голова Вінницької податкової адміністрації. Микола Миколайович Лавренко обирався депутатом Кіровоградської обласної ради 4-х скликань (1987–2004), депутатом міської ради Олександрії 5-го скликання (2006–2010).

З 2005 року – перший віцепрезидент ЗАТ «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна», що контролює такі компанії: «Житомиробленерго», «Кіровоградобленерго», «Херсонобленерго», «Одесаобленерго»; готелі «Ореанда», «Дністро», «Русь»; «Дніпроспецсталь», «Камаз-Транс-Сервіс»; «Перший Інвестиційний Банк».

У 2007 р. Микола Лавренко – переможець конкурсу «Олександрієць року» в номінації «Меценат року».

04 вересня 2015 року Микола Миколайович Лавренко призначений на посаду президента ЗАТ «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна».

Почесний громадянин міста Олександрії (2008).

За більш детальною інформацією звертайтеся до сектору краєзнавчої роботи Центральної бібліотеки Олександрійської міської ЦБС (вул. Григорія Усика, 41).

Фото взято з вільного доступу в мережі Інтернет.

Гордість Олександрії

ГОРДІСТЬ ОЛЕКСАНДРІЇ – 2026

ГОРДІСТЬ ОЛЕКСАНДРІЇ – 2026

Залишити відповідь Скасувати коментар